Не всі здатні оточити нас любов’ю, на яку ми заслуговуємо. Іноді вони залишаються поруч не заради вас, а заради себе, заради задоволення власних бажань, для того, щоб хоч чимось заповнити порожнечу у своїх життях. Егоїзм, який підмінив собою любов, створює хаос і залишає шрами. Найчастіше єдиний спосіб подбати про себе в подібних стосунках – це постаратися швидше усвідомити їхню справжню природу і залишити їх за спиною.
Егоїзм у коханні призводить до безлічі катастроф, які стають нітрохи не менш реальними лише через те, що обмежені рамками однієї родини. Егоїсти – це люди, які, хоч і здаються дорослими, проте поводяться, як зіпсовані діти. Їх «дитяче», загострене его вважає стосунки не більше ніж засобом для задоволення власних потреб.
Це люди, які вміють лише брати та вічно шукають тих, хто дасть їм все, що потрібно. Вічні жадібні діти, які не розуміють або не бажають зрозуміти мову рівноцінного обміну, обміну, без якого не може бути справжнього кохання.
Абрахам Маслоу стверджував, що поведінка, що зовні здається егоїстичною, зовсім не обов’язково є такою насправді. І не варто робити поспішних висновків, принаймні, доти, доки ми не зрозуміємо, що саме мотивує і визначає цю поведінку. Наприклад, якщо ми іноді ставимо себе на перше місце, виділяючи час і енергію для власного розвитку, це не є егоїзмом. Навпаки, це прояв здорової любові до себе. Однак у цієї монети є й інша сторона, на якій ми можемо побачити темний, нездоровий і шкідливий егоїзм.
Еріх Фромм був одним із перших авторів, які говорили про егоїзм стосовно любові. Мова про тих, хто вважає стосунки всього лише засобом для того, щоб забирати у своїх партнерів те, чого їм самим хочеться. Це чоловіки та жінки, які не здатні сприйняти щось за межами міхура власного его, що оточує їх зовні.
«Егоїзм – це не жити так, як вам хочеться, це змушувати інших жити так, як вам хочеться», – Оскар Вайльд.
Егоїзм у коханні– «п’ятий вершник Апокаліпсису»
Коли професор психології Джон Готтман створив свою знамениту теорію «Чотирьох вершників Апокаліпсису», що є відповідальними за більшу частину розлучень, він випустив з уваги вплив егоїзму. Він припускав, що найбільшу небезпеку для стосунків представляють байдужість, перехід у глуху оборону, критика і презирство.
Егоїзм цілком можна назвати «п’ятим вершником Апокаліпсису», і він анітрохи не менш руйнівний, ніж інші. Насправді доктор Готтман не включив його в список тому, що в якомусь сенсі він є частиною кожного з попередніх чотирьох елементів. Людина, яка критикує партнера, зневажає його і всіх інших людей, за будь-якої зручної нагоди намагається піти від відповідальності, всім цим демонструє неймовірний егоїзм.
Іноді любов робить нам боляче… Але вона робить боляче саме тому, що на початку стосунків ми закривали очі на очевидне.
Більшість із нас на якомусь етапі життя, напевно, ризикували всім, що у нас було, заради когось іншого. Ми довіряли душу і тіло комусь, хто здавався ідеальним і чарівним, лише для того, щоб потім він раптово всадив нам у спину емоційний кинджал. Ми не підозрювали про це до останнього моменту тому, що на початку стосунків егоїст, щоб отримати бажане, “розтікається медом і молоком”, а солодкості його голосу можуть позаздрити легендарні істоти сирени. Чи варто дивуватися тому, що ми підпадаємо під його чари?
Ну, а потім, коли у них буде те, що їм потрібно, коли ви міцно підсаджуєтеся на їхній гачок, такі люди розкривають своє справжнє «я». Вони вже не прикидаються милими та добрими, натомість постійно використовують емоційний шантаж і маніпуляції. Вони починають здаватися чорною дірою, що засмоктує в себе ваш час, сили, життєву енергію – одним словом, все, що ви можете (і не можете) їм дати.
І, як і справжня чорна діра, вони ніколи не повертають ні крихти з того, що до них потрапило, тому що їх егоїстичні особистості просто не можуть нічого запропонувати іншим, крім недоліків, вад і розчарувань.
Егоїстичні люди не знають, як любити себе по-справжньому
Егоїстичне, споживацьке ставлення до свого партнера виникає саме з їхньої нездатності любити себе по-справжньому. Але як таке можливо? Ми звикли вважати, що егоїзм є наслідком саме того, що люди люблять виключно себе. Але насправді це зовсім не так. Річ у тому, що під маскою егоїзму ховається не любов (навіть якщо це любов до себе), а щось зовсім інше, і куди більш непривабливе – і розгледіти це дуже непросто.
Як писав Еріх Фромм у своїй книзі «Мистецтво кохання», насправді егоїстична і «самозакохана» особистість не любить не тільки оточуючих, але навіть себе. Більш того, така людина себе ненавидить. Егоїстам дуже не вистачає здорової та повноцінної любові до себе, і вони настільки страждають від цього, що вступають у стосунки з єдиною метою – отримати те, чого не мають. За будь-яку ціну.
«Хто-небудь егоїстичний любить себе не дуже сильно, а занадто мало – насправді він себе майже ненавидить. Подібна недостача любові й турботи щодо себе, що є проявом його внутрішньої ліні, змушує його бути незмінно порожнім всередині та роздратованим. Він постійно відчуває себе нещасним і відчайдушно намагається отримати від життя те задоволення і повноцінність, які він сам же і не дає собі отримати», – Еріх Фромм.
Егоїст намагається отримати від інших те, чого бракує йому самому
Кілька років тому факультет психології Державного університету Нью-Йорка провів дуже цікаве дослідження. Дослідники порівняли вплив на психіку людини і її добробут альтруїстичної поведінки та егоїзму, і отримали досить несподівані результати. Ці результати чітко і недвозначно вказують на те, що альтруїстичні люди завжди відчувають себе більш щасливими та задоволеними в особистому та емоційному плані. Вони віддають, не чекаючи, що отримають щось натомість. Вони вільно і без жодних умов жертвують часом і ресурсами заради інших людей, інстинктивно відчуваючи, що ці дії ведуть до добробуту – і не тільки інших людей, але і їх власного.
На відміну від них, егоїстичні люди намагаються отримати від оточення те, чого у них немає. І тільки. Вони не можуть нічого запропонувати іншим – просто тому, що їм нема чого запропонувати. Їм бракує позитивної самооцінки та впевненості в собі. Через це егоїсти дивляться на романтичні стосунки, як на ведмежий капкан, в який можна «зловити» когось, позбавленого їхніх недоліків, і здатного послужити відданим «донором» любові.
Стосовно стосунків ця поведінка не тільки токсична, але і завдає болю обом партнерам. Все це в черговий раз нагадує про ключову істину: для того, щоб вміти любити інших, вам потрібно спершу навчитися любити самих себе. Якась частка егоїзму властива кожному з нас – просто потрібно висловлювати його здоровим способом.
Людина з нездоровим егоїзмом подібна до корабля без вітрил і якоря – такому кораблю ніколи не знайти безпечну гавань, як би цього не хотів капітан.