У Ганни заслабла мати. Дівчина поїхала її провідати. Вона була в палаті, коли прийшло повідомлення. Ганна, прочитавши його, посміхнулася. – Хто там, доню, наречений тобі пише? – запитала мати. – Звідки ти знаєш, мамо? – здивувалась донька. – Я про Вадима не розповідала. Ось, подивися. Ганна показала на телефоні фото Вадима. – Гарний хлопець, але мені здається він надто самозакоханий, – сказала мати. Ганна тільки знизила плечима. Наступного дня вона повернулася додому. Вона вийшла з поїзда і побачила Вадима. Він розмовляв по телефону. Ганна прислухалась до того що він говорить і застигла від почутого
– Уявляєш, Михайло одружитися зібрався! – скeптично посміхаючись, повідомив Толік на сімейній вечері. Та невже? – здивувалася його дружина Настя. Твій брат Михайло? Настя вpaжено замовкла, переварюючи почуте…Але вона не очікувала такого “знайомства”..
-У цей вечір ти зобов’язана була бути вдома. Сьогодні футбол, а ти як хороша дружина мусила мене підтримати. Адже інтереси у нас повинні бути спільними. Наступного дня Таня дочекалася, коли чоловік піде на роботу, спакувала речі, викликала таксі і поїхала. Вона тільки шкодувала, що не побачить обличчя Олега, коли той відкриє холодильник
Натовп з шести-семи жінок обступили молоду дівчину з коляскою і щось активно обговорювали. Галя їх помітила ще здалеку, вірніше почула, гaлaсyвали вони на весь двір. Підійшовши зовсім близько, вона вловила уривки розмови…
-Таню, ну куди стільки? Крім булочок, масла, сиру і ковбаси, Таня завжди готувала дві основних страви. Каша і омлет. Каша і сир. Каша і котлета, на якій красувалося підсмажене яйце. Яєчня і сирники. Таня вставала на годину раніше, щоб це все приготувати. А Єгор… Не цінував. – Танічко, давай краще цю годину разом проведемо? Але Таня, як ніби не чула
-Не буду я худнути! Нехай всі знають, що у мене вдома є їжа! – Фі, – намагалися сказати подруги, заздрісно заглядаючи в Оксанин контейнер і з сумом вдихаючи спокусливі аромати смаженої курочки з картоплею.. Та колись все було зовсім інакше
В липні Тетяна Василівна збиралася, як завжди, в Київ, до внука. – Подзвонила колишній невістці, запитала що купити – хлопчикові в цьому році в школу йти. – Ну й кажу, через тиждень чекайте, приїду, а у відповідь такее.. Я так і сіла!..
– Приходь до нас частіше, у Сергійка багато друзів, часто в гості приходять. – підморгнула Ольга. – Познайомимо тебе, хтось та й сподобається… На наступні вихідні, я приїхала на шашлики до Олі та Сергія. Компанія була різношерста. Веселі товариські хлопці. Але якось виходило, що найчастіше поруч зі мною опинявся Сергій..
