День: 08.07.2023
– Добрий вечір – Добрий … А ви до кого? – Мені потрібен В’ячеслав Іванович…- Це мій чоловік, а навіщо він вам..Дівчина не встигла відповісти, як з кімнати пролунав чоловічий голос. – Зіна, хто там? – Славко, а це до тебе … Молода особа якась, ось ти мені і скажи хто це у нас тут …
Тамара їхала в маршрутці. 40 років, кажуть, не відзначають, але Тамарі хотілося свята. Ще більше хотілося заміж.. Раптом до Тамари підсів молодий чоловік: – Здрастуйте, я вас давно хотів побачити. – Га-а-а! Що ви сказали? Хлопець подивився на Тамару, відвів очі і продовжив: – Мене звуть Артем. Розумієте, я хотів би оселитися з вами
– Мамо, ти знайшла золото? – Іра заклопотано порпалася в шафах. З чого ж почати? Стінка була невелика, але всяких шкатулочок і коробочок – як в сувенірній крамниці. Любила Наталка всі ці штучки. – Ні, Іринко, яке золото… Я всю ніч не спала. Як я тепер? Як без неї?..
Люба зайшла в сільський магазин і стала в чергу. Перед нею було людини три. Погляд впав на молодого чоловіка, що набирає банки з тушонкою, макарони і хліб. Обличчя чоловіка виявилося дуже знайомим. Люба придивилася. Точно… Це ж він…
– Мені 57 років, але я ще працюю. Все по хазяйству на мені. Чоловік на пенсії вже сидить – не працює. Я тоді заслабла була трохи і тут чоловік приїжджає від брата із села і заявляє: – Приїдеш, навіть поїсти нічого! Лежиш? Вже курку зготувати і макарони відварити, невеликий труд!..
– Оленко, Оленко! Це я, Марія! Ну ти що, не впізнала чи що? – дуже знайомий голос пролунав в телефоні. Олена судорожно намагалася пригадати, що за Марія їй дзвонить в такій пізній порі, і нарешті зітхнула з полегшенням. Це була її двоюрідна сестра. Олена задумалася… Олену не полишало невиразне почуття, що тут щось не так. Як же вона мала рацію…
– Доброго дня. Ганна обернулася – біля хвіртки стояла дівчинка, зовсім ще дитина. Привіт, – сухо привіталася. Ви… Ви Ганна Павлівна? – Я? Ну так… – Ви… Ти не впізнала мене? Це ж я, Оля… Ганна заcтиглa. Вона не могла повірити своїм очам
Мій тато жив не зі мною та мамою, а на 2 поверхи вище – з тіткою Дашею. Проте всі ми були в дуже хороших стосунках. Якось я вирішила поприбирати в батьковій квартирі. Витирала пил і дійшла до комоду в їхній спальні. Відкривши ящик, я побачила паспорт батька. Коли я його відкрила то не повірила своїм очам
