– Що святкуємо? – здивовано запитав Микола Василоьвич, – День народження в когось, чи що?
– Шеф, – радісно відповів Олег, моя дружина вагітна, я скоро стану батьком.
– Нічого собі, Вітаю! – з посмішкою сказав директор.
– Дякую, пригощайтеся – відповів Олег.
Одна з співробітниць відділу, яким керує Олег, підійшла до нього і сказала: – Знаєте, ви перший чоловік, який влаштував свято з приводу вагітності дружини. Зазвичай, всі організовують свято вже після народження. Але Ви великий молодець! Тільки дивіться, бо зараз почнуть Вам розповідати, що Вас чекає попереду.
Олег вислухав дівчину та посміхнувся.
– Ти Олеже, напевно ще не знаєш, що тебе чекає? – уїдливо сказав Дмитро.
– А ти, можна подумати, розумієш? Адже дітей у тебе немає…
– У мене то нема, а ось у мого брата є, і він мало не збожеволів, коли чекав 9 місяців, виконуючи кожну примху дружини – скрививши гримасу відповів Дмитро
– У-у-у, – протягнув Олег – так це брат, не ти.
– Нічого, – підтримав Дмитра Віктор, – зараз у нього радість пройде, дружина засипить різними бажаннями, почнеться буденна тяганина з дитиною, ось тоді поговоримо.
– А в тебе, скільки діток, скільки їм років – запитав Олег у Віктора
– Двоє, ой я навіть не пам’ятаю скільки їм, чи то сім і п’ять, чи то чотири і шість років – розгублено відповів Віктор.
Олег промовчав…
Повернувшись додому, Олег обняв дружину Аню, та сказав: – Ти мала рацію! Добре я зробив, що перед самими пологами повідомив, що ми чекаємо дитину, вони б мене засмикали…
– Ще два дні, любий, і ми обнімемо свого малючка! – посміхнулася дружина.
– Але я на роботі не буду нічого розповідати, нехай собі думають, що ще дев’ять місяців попереду…
– Ти ж не втримаєшся, розповіси, – засміялася Аня.
– Побачимо, побачимо…
Точно в термін, який прогнозували лікарі, Аня народила прекрасного малюка-хлопчика, вони назвали його Максимком. На радощах Олег взяв відпустку на роботі та допомагав своїй дружині доглядати за їхнім сином. Молоді батьки, просто, сяяли від щастя.
Відпустка пролетіла швидко. Олег на роботі не сказав ні слова, про свою радісну подію. Колеги по роботі жартували над ним: – В магазин за солоденьким вночі вже їздив чи ще ні? – Звісно їздив, дружина вагітна, як же без цього, – віджартовувався Олег.
Якось, після закінчення робочого дня, колеги зібралися в спорт-бар, подивитися футбольний матч. Запросили і Олега з собою, але він не погодився.
– Ти як баба, завжди після роботи додому біжиш, знаєш, що крім сімейного життя, є ще й особисте, – розлютившись на його відмову, сказав Дмитро.
– У кожного свої цінності, гарного вечора! – спокійно відповів Олег. Сів в машину та поїхав додому.
*****
– Привіт, мої хороші, я вдома – заходячи додому, сказав Олег
Аня вийшла з Максимчиком на руках та, ніжно, поцілувала чоловіка: – Привіт, коханий, як твій день? – запитала вона.
– Хлопці кликали в спорт-бар, я знову не пішов. Маю відмазку – дружина вагітна – засміявся Олег.
Молоді батьки, увечері покупали малюка, коли Максим вже спав, Олег підійшов до ліжечка та сів на підлозі. Він роздивлявся кожну рисочку свого сина, торкався його малесеньких пальчиків, гладив по голівці, і важко зітхав.
В кімнату зайшла Аня і тихо, пошепки запитала: – Олежик, чому ти так важко зітхаєш? Можливо, щось сталося?
– Ні, все добре, йди сюди, – відповів він.
Аня присіла біля з чоловіка. – Подивися, у нього твій носик, мої очі, це частинка нас, і тому, я не розумію … – тихо сказав Олег.
– Що, що ти не розумієш – здивувалася Аня
Олег пригорнув дружину до себе і сказав: – Я не розумію, чому велика частина чоловіків знецінює свої сім’ї і своїх дітей? Я не розумію, хто автор правил, згідно з якими, якщо ти йдеш в спорт-бар після роботи, то ти мужик, а якщо додому до родини, то обов’язково підкаблучник! Хто підмінив цінності людям і навіщо?
Аня притулилася до свого чоловіка і сказала: – Я не думаю, що ми з тобою коли-небудь дізнаємося, хто автор цих безглуздих правил. Але ось, що я знаю точно, – у нас справжня сім’я! І слава Богу за це!