-Запам’ятай, Таня: чоловіки, по своїй суті такі, – вчила онуку бабуся, розгортаючи тісто. – Поки він голодний, йому нічого не треба і не цікаво. Не смійся, не смійся. Шлях до серця чоловіка лежить через шлунок, – нітрохи не застаріле твердження. Так, він може захоплюватися твоїми очима, твоєю фігурою, твоїм внутрішнім світом або характером, але – тільки після тарілки борщу, або хорошого шматка м’яса.
І бабуся, і мама Тані були щасливі в своїх єдиних багаторічних шлюбах, про що не втомлювалися їй говорити. Так, більшу частину життя вони провели на кухні, але це того варте. Багато їх однолітків були розведені, хтось про залишився сам, хтось вийшов заміж вдруге, а то й втретє, а вони – ось.
Як вийшли заміж за свого першого чоловіка, так і живуть з ним все життя. Зрозуміло, що і в тієї, і іншої чоловіки погулювали – чого вже там – але навіть думки ніколи не виникало піти з сім’ї. А все чому? Та тому що хто ж від хорошої годівниці піде? Ото ж бо й воно. Все просто.
Таня слухала, дивилася і переконувалася – так, так і є. Голодний чоловік – злий і нервовий, ситий – спокійний і щасливий. Нехай краще в тарілку дивиться, а не на сторону. І Таня дуже рано почала освоювати науку кулінарії, тим більше, що їй самій це подобалося.
Під чуйним бабусиним і маминим керівництвом, вона освоїла кілька десятків страв, мала уявлення про поєднання продуктів, їх сумісності, поживності. Відмінно розбиралася в спеціях, а окремі тонкощі і хитрощі фіксувала в окремі зошити – такого в жодній книжці не знайдеш, ні на одному сайті не прочитаєш. Це – сімейна мудрість. Секрети. Від бабусі – мамі, від мами – доньці.
Вже до закінчення школи Таня цілком могла два тижні годувати сім’ю три рази в день, не повторюючись – ось який запас освоєних рецептів у неї був! І вона не зупинялася на досягнутому. Вона закінчила кулінарні курси і постійно шукала в інтернеті щось новеньке, оригінальне, записувала рецепти знайомих, у яких була в гостях. Ні, вона не стала ні кухарем, ні кондитером – вона працювала адміністратором в салоні краси – а всі свої кулінарні навички вона готувалася покласти на вівтар майбутньої сім’ї.
З Єгором вони познайомилися прямо на її робочому місці: він привів свою маму в їх салон на весь день (вона попросила саме такий подарунок на день народження) і зупинився поговорити з симпатичною дівчиною-адміністратором…
І Таня, і Єгор відразу відчули взаємну симпатію, а через місяць вирішили, що один без одного їм ніяк не прожити, і Таня переїхала до Єгора. Обидва були налаштовані рішуче і почали збирати гроші на весілля.
Уроки мами і бабусі не пропали даром: Таня відразу ж продемонструвала своє мистецтво в приготуванні різних страв. Єгор був у захваті, помітивши, що жодна з його колишніх дівчат навіть яєчню толком приготувати не могла, і готував, в основному, він.
-Неподобство! Ганьба яка! – обурилася Таня. – Чоловік біля плити! Все. Тепер буде по-іншому! – і дійсно повністю взяла на себе приготування. Однак, майже відразу щось пішло не так.
-Таню, ну куди стільки? – говорив Єгор, обводячи поглядом накритий до сніданку стіл. Крім булочок, масла, сиру і ковбаси, Таня завжди готувала дві основних страви. Каша і омлет. Каша і сир. Каша і котлета, на якій красувалося підсмажене яйце. Яєчня і сирники. варіантів було безліч – Таня вставала на годину раніше, щоб це все приготувати. А Єгор… не цінував.
-Танічко, давай краще цю годину разом проведемо? Ти все одно не снідаєш, мені достатньо кави і канапки… Мені доводиться змушувати себе все це їсти, тому що я тебе поважаю і ціную твої зусилля, не хочу ображати, але… Вранці мені зовсім не хочеться їсти. Чесно.
Але Таня, як ніби не чула.
-Сніданок – найважливіша частина прийому їжі. Він повинен бути ситним. Що значить “не хочеш”? Їж через “не хочу”. Є слово “треба”!
На вечерю Таня теж любила готувати щось химерне, що забирало у неї майже весь вільний час.
-Давай сьогодні в кіно сходимо? – пропонував Єгор.
-Ти що? У мене м’ясо в духовці! Як я його залишу?
-Підемо сьогодні в клуб?
-Єгор, ти в своєму розумі? Я дві години м’ясний пиріг готувала, втомилася страшно, який клуб?
-Давай просто разом на дивані поваляємося, який-небудь серіальчик подивимося?
-Ну звичайно! А паелья сама себе приготує?
Ні, Єгор пробував чинити опір. І навіть пропонував варіанти. Приготувати відразу на два дні. Сходити в кафе. Пропонував і свою допомогу – удвох і швидше вийде, і Таня не так втомиться. Але все було марно. На два дні готують тільки ледаща У кафе невідомо чим нагодують і всі продукти прострочені. А чоловікам на кухні не місце. Треба йому серіал дивитися – лягай і дивись. А їй ніколи.
У вихідні кудись вибратися теж було величезною проблемою: з ранку вони їхали в гіпермаркет закуповуватися продуктами, а потім Таня починала готувати. Адже це вихідний день! Значить, обов’язково треба перше. І якусь незвичайну випічку. Коли в будинку пахне здобою, це створює затишок. Та й купувати готове печиво – ганьба нормальної господині. Звичайно, до вечора вона падала з ніг від втоми.
Єгору хотілося проводити час з коханою дівчиною, але у неї цього часу не було. І, начебто, вона ж старалася ДЛЯ НЬОГО. Виходить, він просто невдячний? Але ж він говорив, що йому це все не потрібно, а якщо потрібно їй, то він завжди готовий допомогти!
Таня не чула. Або не розуміла. Вона з якоюсь шаленою рішучістю чистила, різала, варила, запікала… А якщо раптом Єгор відмовлявся щось їсти, чи просив покласти поменше, тому що не сильно голодний, закатувала справжнісінькі істерики:
-Ах, тобі не подобається, як я готую? Невдячний! Зовсім мене не цінуєш!
Приблизно в цей же час у Єгора на роботі сталися якісь серйозні проблеми. Він відпросився з роботи, повернувся додому раніше і вирішив відлежатися від того всього стресу.
-Ти сьогодні раніше? – його розбудила Таня, яка повернулася з роботи.
-Зараз вечерю приготую – котлет насмажу!
-Спасибі, але я не буду. Заслаб, апетиту зовсім немає. Повечеряй без мене, гаразд? – Єгор пропустив той момент, коли мила кішечка почала перетворюватися в тигра, тому і видав заборонені слова про “повечеряєш одна”.
Таня закричала так, що, здавалося, на кухні задзвеніла посуд. Тут було знову про невдячність, про нецінування і про те, що він ще й ігнорувати почав. І чому це він не голодний? Де встиг поїсти? Чи не іншу собі часом знайшов, в кафе з нею ходив? Єгор хотів щось відповісти, але в вухах задзвеніло, перед очима потемніло.
…Все минулося. Те більше не повторилося. А Єгор… Він розлучився з Танею. Чомусь йому здалося, що оте все було якимось знаком.
-Ну ти і д*рень!” – сміялися колеги. – Тут один суп тиждень сьорбати, не допросишся, щоб щось інше приготувала, а ти ТАКУ жінку…
-Ох ти, бідненький! – єхидствувала теща. – Дружина його загодувала!
-І чого вам, чоловікам, треба? – дивувалися дружини друзів. Навіть батьки не підтримали сина:
-Дивись, де ще таку дівчину знайдеш? Іди, мирися!
А Єгор, і правда, не міг пояснити, що ж послужило причиною розставання. Не котлети ж, справді!.. Але миритися з Танею відмовився категорично.