– Мамо знайомся, це Віра. Моя наречена, ми одружуємося, мамо! Людмила Василівна дивилася на дівчину, оце тааакк, несподівано… Де Віталька і де ця дівчина, та ще така. Покликавши дівчину допомогти по кухні, Людмила Василівна запитала в лоб для чого їй Віталік. Не моргнувши оком, Віра заявила…

─ Оксано, привіт, треба поговорити, ─ голос Рити звучав загадково, ─ тільки давай не по телефону. ─ Добре. Давай через 2 дні? ─ Оксаночко, не можу чекати так довго. ─ Та що ж трапилося? ─ Оксано, не знаю, як ти до цього поставишся, але Ігор зробив мені пропозицію. Твій Ігор..

Любов Олексіївна вирішила повернутися з міста в село. В селі вона мала будинок. Віз її зять Федір з дочкою Оленою на своїй машині… Ось і поворот після річечки. серце Любові Олексіївни стрепенулося! Зараз вона нарешті побачить рідні місця… Як там її хата? Любов Олексіївна, коли їхала з села, ключі від хати, сусіду Григорію віддала, щоб придивився. А потім і взагалі дозволила йому ділянкою і будинком користуватися. Під’їхали вони до воріт. Любов Олексіївна вийшла з машини, глянула на свій будинок і руками сплеснула від побаченого

Алла лежала в палаті, коли до них підселили нову сусідку Таїсу. Жінки познайомилися, Таїса сумно назвала своє ім’я та лежала, дивлячись у вікно. Алла спостерігала два дні за нею, але потім не витримала. – Таїсо, я ось дивлюсь якийсь сум не залишає вас? Щось сталося? – запитала вона. – Ну, навіщо вам мої проблеми? – тихо промовила Таїса. – Можливо щось порадити зможемо, – не відступала Алла. І Таїса вирішила все розповісти своїм сусідкам. Жінки вислухали Таїсу і застигли від почутого