ЯК БЛИЗЬКІ ЛЮДИ СТАЮТЬ ЧУЖИМИ…

Чужими стають так:
одна жінка любила чоловіка. Терпіла зради, шукала причини у його непростому дитинстві, вчилася розуміти та прощати. Боролася з його пияцтвом – і цілком успішно.

Знайшла спільну мову з токсичною свекрухою: подарунки, скромний послух використовувала для покращення стосунків. Приймала в будинку численну рідню чоловіка і шукала з ними спільну мову. Простіше кажучи, служила всім. І не звертала уваги на грубість, різкість, холодність. Тобто увага зверталася сама по собі. І боліло десь у грудях, там, де живе душа. Але вона усміхалася і завжди мирилася першою. Так що вони цілком непогано жили, ці чоловік і дружина.

Якось Маша прокинулася вранці. Ранок, як ранок. Треба вставати та готувати сніданок. Маша побачила, що поруч із нею лежить чужий мужик. Цілком чужий. Це вона так розповідала. Лежить і хропе, напіввідкривши рота. “Хр-р-р-р”. Ногу волохату закинув на ковдру. Маша встала, одягла халатик і почала дивитись з подивом на мужика. Що він тут робить? Це Машина квартира, від мами дісталася. Її дім. Чому він спить на випраних Машею простирадлах, укривається її ковдрою, а зараз вона повинна йому має підсмажити тости з яєчнею? Ось цій чужій людині, яка хоче на сніданок їсти тости з яєчнею. І не дай боже погано просмажити жовток. Або тости пересушити. А потім він буде сякатися у ванній, голитися. Піде, а ввечері знову прийде. Може, сорочка буде забруднена помадою. А може, не буде. Невідомо. Та й не має значення. Це зовсім чужа людина.

Ось так стають чужими. Відразу миттєво. Кумулятивний ефект називається. Спочатку людина довго терпить і намагається щось виправити. Не звертає уваги довго. А потім у грудях, там, де живе душа, щось рветься та розбивається.

Ламається назавжди. Якісь нитки, або сухожилля, або електричний ланцюг, нейронні зв’язки – це рветься надовго. І людина стає чужою і холодною, неприємною на вигляд, як морожена риба. І ще хропе неприємно. Чужі завжди неприємні в нашому ліжку та в нашому житті.

Кількісні зміни переходять у якісні. І навіть корабельні канати рвуться одного разу. Можна виявити поряд із собою зовсім чужу людину. Свіжоморожена риба в ліжку або на стільці. І залишиться лише бажання якнайшвидше піти чи попросити піти.

Свіжоморожена людина дуже дивується. Розплющує рот і очі, плескає ними. Або тягне холодну руку для привітання. Але все скінчено, ось що я вам скажу. І дороги назад немає. Ніхто не винен, звісно. Просто людина стала чужою.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *