– Катю, а ім’я, як звуть цього незнайомця, від зустрічі з яким ти сама не своя? – Андрій, його звуть Андрій… – Ммм, ти ж сказала що він тільки підвіз тебе! Це ж 5 хвилин! Неможливо стільки дізнатися за 5 хвилин про абсолютно чужу людину! Катя подивилася на подругу: – Він мій чоловік… – Щоооо?..

– Мамо знайомся, це Віра. Моя наречена, ми одружуємося, мамо! Людмила Василівна дивилася на дівчину, оце тааакк, несподівано… Де Віталька і де ця дівчина, та ще така. Покликавши дівчину допомогти по кухні, Людмила Василівна запитала в лоб для чого їй Віталік. Не моргнувши оком, Віра заявила…

─ Оксано, привіт, треба поговорити, ─ голос Рити звучав загадково, ─ тільки давай не по телефону. ─ Добре. Давай через 2 дні? ─ Оксаночко, не можу чекати так довго. ─ Та що ж трапилося? ─ Оксано, не знаю, як ти до цього поставишся, але Ігор зробив мені пропозицію. Твій Ігор..