Весілля йшло повним ходом, аж тут, раптово, до святкової зали зайшла Марія. Наречена напружилася.
– Чому вона сюди прийшла? – поставила запитання Оксана. – Я ж казала тобі декілька разів, щоб ти її не запрошував !
– Спокійно, люба – відповів Олег. – Невже така дрібниця може завадити нашому святу?
-Я ж просила тебе…
– Та я і не запрошував її ….
-Гірко, гірко, гірко! – вигукнули гості.
Солодкий та довгий поцілунок перервав голос тамади:
– Настав час нашій нареченій кинути букет. Побачимо, чиє весілля буде наступним!
Усі дівчата вийшли із-за святкового столу та стали у коло. У центр кола стала Оксана. Вона була неймовірна у своєму білосніжному платті, про яке вона мріяла ще місяць тому. І ось нарешті це сталося: вона стала дружиною свого боса, успішної людини.
Дівчата розійшлися і скупчилася в одному місці. Всі підняли руки і приготувалися ловити.
Оксана повернулася до дівчат спиною, і кинула букет.
А коли Оксана розвернулася, та побачила свій букет в руках суперниці. У Оксани перехопило подих.
- Підійдіть до мікрофона, дівчино, що зловила букет. Вам слово, – сказав тамада. – Як Вас звати, представтесь!
***
У Оксани перед очима, промайнуло все життя. Ось вона маленька дівчинка біжить по березі річки і гукає на пoміч. Микола був старший за неї на 5 років. Хлопчику стало не добре, напевно ногу звело, і він почав не звично, бopcaтиcя у воді. Пощастило, недалеко були рибалки. Вони почули вигуки Оксани і прийшли на допомогу.
Коли хлопчику допомогли, він взяв Оксану за руку і посміхаючись сказав:
– Дякую тобі! Як виростеш, я на тобі одружуся.
Від тоді Оксана почала чекати, коли ж вона, нарешті, виросте. Весь цей час вона не відходила від Миколи. Інші хлопці жартували:
– Подивись, он твоя наречена знову біжить.
– А що ви хочете, і одружуся, – жартував він у відповідь.
І для Оксани не було нічого важливішого за цей сміх.
Коли Микола прийшов з apmiї, Оксані було вже сімнадцять. Поки його не було, вона перетворилася з простої сільської дівчинки, на красиву жінку.
Після повернення з apmії Микола, пішов працювати водієм і розпочав будівництво будинку. Оксана постійно намагалася потрапити йому на очі.
-О, дивись, не забула мене. – Якось сказав він, взявши її за руку. – Ну що, підеш за мене заміж?
Прийшлось…, тому що невдовзі Оксана зрозуміла, що вона чекає дитину. Зіграли скромне весілля. Поки будувався будинок, Оксана переїхати до батьків Миколи. Батьки ставилися до Оксани добре. Свекруха даремно не чіплялася до невістки. А свекор був людиною тихою, великим добряком.
Але сталася одна біда, коли у Лксани вже був не маленький животик, Микола став не повертатися додому ночами. Їй та батькам казав, що на будівництві. Але Оксана пару раз вставала ночами, приходила на будівництво, а його там не було.
Вона розповіла про це свекрусі.
-Тepпи, Оксаночко, тepпи, відповіла вона. – Це всі так живуть. Думаєш мій не бігав, як молодий був? Бігав… То вже потім розуму набрався.
Але невдовзі все містечко гуділо, що у Миколи роман з Тамарою. Цього Оксана не витepпіла. Як тільуи у них народилася Оля, вона взяла речі і переїхала до своїх батьків.
Миколі, два рази, вдавалося її переконати повернутися, і вона поверталася. Але через деякий час все повторювалося. Тамара, Віка, Сніжана … Дівчата змінювалися. Не змінювався Микола, він був холодний з Оксаною. Йому потрібна була дочка.
Оксана зрозуміла це, та подала на розлучення. Невдовзі вона поїхала до обласного центру, шукати там своє щастя. Олю вона залишила з батьками. Та й Микола частенько її відвідував, або забирав до себе.
А Оксана прийняла рішення, що на цей раз вона вийде заміж за розрахунком. Після розлучення вона вернула дівоче прізвище та змінила паспорт. Жодних штампів там не було. Життя почалося з чистого листка!
В місті у Оксани жила тітка. Тітка Галя влаштувала Оксану на курси з діловодства, а згодом секретарем у фірму Олега. Тітка Галя товаришувала з його мамою, вона і порекомендувала свою племінницю їй. Це сталося дуже доречно, тому що колишня секретарка вийшла заміж і пішла в декрет.
Претенденткою на це місце була Марія. Вона вже працювала помічницею секретаря і була закохана в свого начальника. Всі про це знали, ось тільки Олег не помічав.
Оксана увійшла в його життя саме тоді, коли він найбільше цього чекав. Яскрава, турботлива, весела! Вона впевнено відсунула від нього всіх претенденток. І ось вже у них весілля! Багато зусиль доклала до цього тітка Галя. Але це вже зовсім інша історія.
Одне тільки тривожило Оксану, вонане розповіла Олегу і його сім’ї, що у неї є дочка. Вона думала, що розповість про це коли у них народяться діти. Адже свою Олю, Оксана любила всім серцем. “На все свій час, – сказала їй тітка Галя, – треба забезпечити собі і дітям хороше майбутнє!”
І ось, днями Оксана дізналася, що Марія їздила до її містечка. Що вона робила там? Що вона знає? Недарма ж кажуть, що “в тихому озері…”. Марія була тихенькою, тому Оксані так легко було обійти свою суперницю. Але жінка заради кохання готова піти на все!
У Оксани потемніло в очах, коли Марія підійшла до мікрофону.
– Доброго дня всім, мене звуть Марія. Я працюю на Олега Андрійовича. Мене ніхто не запрошували сюди. Але я прийшла. Я прийшла щоб сказати …
Оксана затримала подих. Вона міцно взялася за руку Олега і стиснула її.
– Та що ж ти, люба, не хвилюйся. Я все знаю.
– Що? Що ти знаєш?
– У мене для тебе сюрприз. Зачекайте, хвилинку уваги, будь ласка. Я хочу привітати свою співробітницю з тим, що у неї в руках букет нареченої. Я бажаю їй благополучно вийти заміж. І хочу зізнатися своїй тепер уже законній дружини в коханні. Оксано, я люблю тебе і нашу дочку Олю. Надіюся, що у нас з тобою ще буде багато діточок.
І Оксана побачила, як до святкової зали зайшла її мама і святково одягнена донечка. Побачивши Оксану, донечка побігла до неї. Оксана відкрила свої обійми і щасливо розсміялася.А Олег обійняв їх обох.
-Але звідки, звідки ти дізнався? Пробач мене.
-Про це потім. Продовжуйте, кивнув він Марії.
-Я прийшла, щоб сказати … слова привітння для Вас, Олег Андрійович і Оксано Василівна. Будьте щасливі! А це подарунок він нашого колективу.
І в зал занесли велику коробку.
Коли Оксана розглядала що там всередині, вона пошепки запитала у Марії: “То ти прийшла, щоб просто вручити подарунок?”
– Так, відповіла Марія. Я то ще зустріну свого принца і буду щаслива. Всьому свій час. Тепер я точно це знаю, піймавши Ваш букет.
– Дякую, відповіла Оксана і обняла свою колишню суперницю.- Ти знаєш, всі шепочуться, що я вийшла заміж за розрахунком. А він такий, він такий …. Я кохаю його!
-Я знаю, відповіла Марія.
Ця історія закінчилася щасливим шлюбом. Олег закохався в Оксану з першого погляду. І звичайно ж відразу навів про неї всі довідки.
З моменту їх першої зустрічі він знав, що ця жінка призначена йому долею. Він уважно стежив за інтригами тітки Галі і своєї мами, які активно намагалися посватати пару.
Мав він і розмову з колишнім чоловіком Оксани. Коли той приїжджав, щоб зіпсувати їхні стосунки. Але він боровся за свою жінку. Не слухав пліток. Не звертав уваги на таємницю Оксани. Він хотів, щоб саме вона стала матір’ю його дітей.
І через рік у них народилася двійнята.