
Місяць: Липень 2023


– З твоїм дипломом ти, коли завгодно, знайдеш собі роботу. Якщо не захочеш, я забезпечу нашу сім’ю – переконував чоловік Марію. Але сталася бiдa, і Марії довелося шукати роботу. – Стійте, то ви мене прибиральницею берете? – мало не плaчyчи зaпитала Марія…Ти краще, подякую, що таку роботу знайшла

Що святкуємо? – здивовано запитав Микола Васильович, – День народження в когось, чи що? – Шеф, – радісно відповів Олег, моя дружина вагітна, я скоро стану батьком. – Нічого собі, Вітаю! Одна з співробітниць відділу, яким керує Олег, підійшла до нього і сказала те, що Олег не очікував почути…

– Іванка приїхала! Така святкова, а красива яка … Підеш до неї? – Лариса застала брата біля мотоцикла. – Ні! – спокійно відповів він. – Як це ні? Це ж Іванка! – Не вмовляй мене Ларисо, я все одно не піду. Повторюю, мені це не потрібно, потім все дізнаєшся…

Гості приїхали ввечері. У дворі під яблунею накрили стіл. Ніна Василівна пильно поглядала на доньку та зятя – обоє мовчки дивилися в свої тарілки. – Мамо, тату нам потрібно вам повідомити дещо важливе, – раптом сказала Марічка

Навіть не думай про це! – пepeбилa Аліну колега по роботі Віра. – Тобі що, ніхто не розповів як ми тут його називаємо – “Називаєте?” – Аліна провела поглядом красивого, стрункого молодого чоловіка. – Ну між собою називаємо. Тому ти навіть не думай про це. – Це безнадійний випадок…

Того дня Зоряні не спалося. Все згадувала Галину Василівну: – Яка ж у неї дивна доля. Все у неї є. І будиночок цей.. А на старості отаке… Зоряна пішла на кухню і в темряві зачепила, стареньку тумбочку. Раптом на задній стінці вона побачила невеликий мішечок акуранто прикріплений до дерева. Коли вона показала його Галині Василівні, та не повірила своїм очам

– Андрію, синочку, подивися, ставлю її сюди!..- Ну мааа, – Андрій навіть скривився. – Ну нащо? Я ж всерівно не вірю у таке. І до того ж. Це, всетаки, моя квартира! -Твоя-твоя, ніхто і не заперечує? – мама спокійно посміхнулася. Я ж тобі не меблі нові прпоную савити? І не штори – Андрій згодно похитав головою, і Марія Василівна зрозуміла , що вона перемогла у цій суперечці…

Олеся Петрівна 5 днів годила доньці і внуку, як могла. Готувала обіди, вечері, прибирала. Та все не так… То їжа занадто жирна, то поставила щось не там. Внук цілий день за комп’ютером, Ірина приходила пізно. Бабуся явно нікого не цікавила. Та останньою краплею стала випадково почута розмова
