Німецький психотерапевт Носсрат Пезешкіан перший виявив (а потім навчився знешкоджувати) слова, що програмують хвороби тіла. Згодом Пезешкіан переконливо довів, що ці руйнівні слова присутні в лексиконі всіх людей.
Розумієте?
Немає жодної людини, яка б вбереглася від слів, які програмують хвороби, матеріалізують їх у тілі, не дозволяють їх зцілити. Ці слова доктор Пезешкіан об’єднав в назву органічна мова.
Органічна мова
Органічна мова – це слова і вирази, що безпосередньо впливають на фізіологічні органи людини. Вам добре відомі ці слова і вирази. Це по-справжньому небезпечна і руйнівна енергія, яка здатна підірвати навіть найміцніше здоров’я.
Зверніть увагу на те, наскільки віртуозно замасковані слова-руйнівники. Відразу не віриться, що такі нешкідливі на вигляд слова можуть так сильно шкодити.
Ось дивіться:
- лопнуло моє терпіння;
- я вже голову зламав;
- щось мене гризе;
- сидить у мене в нирках (щось, хтось);
- мені перекрили кисень;
- не перетравлюється (щось або когось);
- всі соки з мене вичавили;
- багато крові мені попсували;
- чхати я хотів;
- набридло до нудоти;
- просто ножем по серцю;
- мене вже б’є (трясе);
- ситий по горло;
- загнали мене до смерті;
- тиснуть на мене.
Ну, і так далі.
Правда ж, відмінне маскування? Нам здається, що ми вживаємо метафори, а насправді віддаємо своєму тілу такі чіткі команди, що тіло їх навіть і не сміє не виконати, ось і виконує.
Органічна мова створює хворобу або повідомляє про неї?
Свої висновки щодо впливу органічної мови на здоров’я людини доктор Пезешкіан опублікував не так давно, але ці висновки вже встигли багаторазово перевірити. Особливо ретельно вивчали таке питання: органічна мова створює хворобу чи повідомляє про неї? Виявилося, що саме створює. Іншими словами, було припущення, що слова-руйнівники з’являються в мові людини після виникнення хвороби – мовляв, так несвідоме, яке управляє всіма фізіологічними процесами, сигналізує про збої. Однак, ні, це підтвердження не підтвердилося.
І тепер можна переконано говорити, що картина така: спочатку людина включає слова-руйнівники в свою активну мова (закладає програму конкретної хвороби), і тільки потім виникає хвороба. І не якась там хвороба, а точно та, яка була заявлена.
І ось ще що примітно: створивши хворобу, слова-руйнівники ще більше вкорінюються в активній мові, і зовсім не для того, щоб про хвороби повідомляти (сигналізувати). Завдання слів-руйнівників зовсім інше – підтримати хворобу, дати їй можливість «жити і процвітати». Це зрозуміло: органічна мова – це самостійна психічна програма, і у неї цілком обгрунтована місія: підтримувати те, що створено.
Нижче наведені узагальнені дані докладних досліджень мови багатьох тисяч пацієнтів. Звичайно, набір слів в розрізі по хворобах значно багатший, ніж у наведеній таблиці, але якщо ви поставите за мету виявити в своїй мові слова, які руйнують ваше здоров’я, то наведені ілюстрації допоможуть вам в цій роботі. І будьте впевнені: як тільки ви виявите в своєму побуті слова-руйнівники, ваша мова від них швидко очиститься.
І механізм тут простий і зрозумілий: виявлений – значить викрито. Викрито – значить обеззброєний. Чи треба говорити, що коли йдуть слова-руйнівники, то йдуть і хвороби?
Ці слова і вирази створюють і підтримують хвороби:
- Надбридло до нудоти, ситий по горло, з душі верне – нервова анорексія.
- Звалити тягар турбот. Нести свій хрест. Проблеми, які сидять на шиї – остеохондроз.
- Щось гризе, отруювати життя, сам собі не належу, набридло все до смерті – рак.
- Займатися самоїдством, уїдливо, щось (або когось) не переварювати – виразка.
- Щось сидить в нирках, сеча в голову вдарила, немає сил, смертельно втомився – урологічні захворювання.
- Знайти віддушину, дати волю своєму гніву, перекрити кисень, чхати на когось – бронхіальна астма і гіпервентіляційний синдром.
- Висмоктувати кров, вичавлювати соки, це увійшло в мою плоть і кров – захворювання крові.
- Приймати близько до серця, серце розривається, удар в саме серце – інфаркт міокарда.
- Він і не свербить, не хотів би опинитися в його шкурі, легко ранима, тонкошкірі – захворювання шкіри і алергія.
- Ламати голову, ризикувати головою, ще головою побийся, суцільний головний біль – мігрень, метеозалежнімть.
- Кульгати на обидві ноги, нестійкий, хиткий, непрохідний – хронічні судоми, подагра.
- Випускати пару, увірвався терпець, піддавати жару, підстьобувати – гіпертонія.
- Їдкий, мені гірко, жовчний, щоб життя медом не здавалося, ніякої радості – захворювання печінки і жовчного міхура, а також ожиріння.
- Очі б не бачили, страшно дивитися, дивлячись навіщо, світ не милий, непроглядний – захворювання очей.
- Не хочу цього чути, не говори, замовкни, шумно, гуркоче – зниження слуху, глухота.
- Колотить, трясе, дратує, не до вподоби, не морочте (морок), лопнуло моє терпіння – депресія.
Примітка. Немає ніякої різниці в тому, до кого (або чого) застосовуються ці та подібні слова і вирази. Сам факт їх присутності в активній мові закладає (а потім підтримує) програму хвороби.
Пропонуємо вам поспостерігати за мовою. Ні, не за своєю мовою – це без спеціальної підготовки може виявитися неможливим. Попрактикуйтесь – поспостерігайте за тим, які слова-руйнівники присутні в мові ваших близьких. Тільки уникайте «проповіді» на цю тему.
Будьте делікатні: людей, і особливо близьких, ранять повчання і настанови. Просто поділіться інформацією. Наприклад, дайте почитати цю або інші статті з цієї теми, надайте вашим близьким можливість зробити самостійні висновки. І прийняти самостійні рішення. І пам’ятайте: індивідуальна мова – це те, у що категорично не можна грубо втручатися!