Добре все, те, що в міру…
Ще давнім ченцям приписують такий вислів: «Якщо хочеш позбутися смутку, не прив’язуйся серцем ні до кого і ні до чого».
Якщо все це — мудрість людей, накопичена роками, то в цьому світі дуже важко жити. Невже треба вічно вдавати, що ти не особливо любиш людину, щоб вона не посміла від тебе піти? Для ченців, що живуть на самоті, це природно, але щодо простих людей, то ми просто не можемо не любити, не прив’язуватися, не чекати тепла і добра у відповідь.
Чому так відбувається? Чому людина, яка отримує любов, ніжність, турботу мріє вирватися з-під цього купола?
Той, хто любить не тільки хоче віддавати, він ще й хоче брати — черпати любов у відповідь повними ложками. А життя влаштоване по-іншому.
Випадок із життя
Дочка безмірно любила свою матір, готова була заради неї багато на що. Але мати з кожним роком хотіла отримувати дедалі більше любові. Спочатку вона просила відвідувати її якнайчастіше, потім — супроводжувати в поїздках на море, потім почала просити збільшити матеріальну допомогу, оскільки пенсії ні на що не вистачало. Ні в чому жінка не знала відмови.
Нарешті, вона зовсім наважилася і почала просити покинути чоловіка, щоб дочка могла жити разом із нею у квартирі. Нашіптувала про нього всякі гидоти.
Дочка відмовила. І моментально стала ворогом номер один. Мати подумки перекреслила все те добре, що було для неї зроблено і почала ходити по сусідах, розповідати про те, яка норовлива і невдячна в неї дочка: проміняла рідну матір на якогось пройдисвіта. Вона хотіла «володіти» своєю дочкою безмежно, не поділяти її увагу ні з ким.
Цей випадок – яскрава ілюстрація теми самотності. Здорові, збалансовані стосунки самотністю ніколи не закінчуються. Закінчуються ті, де є явний крен, де хтось посилено тягне ковдру на себе, намагається нав’язати свої правила. Від такої людини тільки й хочеться, що втекти та триматися на відстані.
Ще один варіант розвитку подій
Нещодавно я прочитала в інтернеті про те, як складалися стосунки з батьками у Елвіса Преслі та Квентіна Тарантіно. Мати Елвіса вірила, що її син виросте і стане зіркою. Син виріс і готовий був витрачати всі свої гонорари на жінку, від якої отримував схвалення та підтримку.
Мати Тарантіно не заохочувала захоплення сина, який рано почав писати сценарії. Вона називала його безглуздим паперопсувачем і просила взятися за навчання. Квентін затаїв злість. У дорослому віці він віддав перевагу відмовитися від близького спілкування з матір’ю. Адже вона не хотіла нічого поганого, її так само, як і інших матерів, турбувала доля сина. Чому так сталося?
Виконувати свій батьківський обов’язок, годувати, напувати, одягати — мало. Дитину потрібно щиро любити, тоді вона любитиме у відповідь.
Хороша дружина, від якої пішов чоловік
Є в мене кілька подруг, які своїх чоловіків обожнювали, під ноги їм килимові доріжки стелили, щоб тим комфортніше жилося, і поплатилися за свою душевну щедрість.
Але не тому, що чоловік не оцінив старання та зусилля і пішов шукати когось краще. А тому, що стосунки в сімейному союзі, як і в парі дитина-батьки, вимагають здорового балансу.
Далеко на всіх добрих дружин кидають і зраджують. Навпаки, їх цінують і тримаються за стосунки. Але все ж таки, є жінки, від яких йдуть.
Скільки разів твердили світові, що чоловікові не потрібно стільки вкладених сил і турботи. Терор любов’ю втомлює. Це і не любов зовсім, а маніпуляція, бажання продемонструвати, наскільки вона, ця жінка, краща за інших. Спроба врятувати корабель, що тоне. Але він все одно тоне…
Зверніть увагу, що скарга про самотність завжди починається так: «Я їй/йому стільки віддала… присвятила… пожертвувала… а він!».
По-перше, стільки віддавати і присвячувати і не треба було, не потрібно.
По-друге, роби добро і кидай його у воду. Не чекай нічого у відповідь.
А по-третє, ніщо на цьому світі не буває вічним. Під своїм крилом силоміць не втримаєш, до ноги не прив’яжеш. На місце тих людей, що віддалилися, обов’язково мають прийти інші. А якщо їх немає… то це вже інше питання. Є люди, яких не лише діти не відвідують, вони й друзів не мають. І справа тут не в вдячних дітях, а в самій людині.